Одягнеш хустину і ти - справжня жінка,
Бо ти з України і ти – українка.
А наша хустина - жіноча прикраса
Із роду до роду, не втрачена часом.
Це витвір людини, це символ народу,
І хустка жіноча не вийде із моди.
Хустина, як пісня, легка і крилата,
Як мамина ласка, як батьківська хата.
У нас вишиванки, хустина, калина -
Це символи й гордість, краса України.
Хустки українські - найкращі у світі,
Тож як же ми можемо їх не любити.
І мода на хустку у нас не зникає,
Її кожна жінка на себе вдягає.
Хустина для жінки завжди актуальна,
А жінка в ній мила, приваблива, гарна.
І магію вічності хустка тримає,
І, як оберіг, від біди захищає.
Садок в ній чарівний і листя, і квіти,
І жінка в хустині прекрасна, як літо.
Сьогодні наша школа ніби розцвіла різноманітністю квітів і орнаменту на українських хустках, в які зранку вбралися дівчатка 5-А класу. Адже саме 7 грудня світ святкує День української хустки. Під гаслом «Українська хустка – берегиня вроди» юні україночки демонстрували красу, оригінальність та автентичність бабусиних чи маминих хусток.
Школярі підготували і провели інформаційну хвилинку «Хустина у звичаях та традиціях українського народу» та познайомилися з історією виникнення свята.
Хустка – це наш оберіг, це національний аксесуар, який зберігає в собі старовинні традиції.
Хустка об’єднує дівчину і жінку, минуле та сьогодення, дарує віру в щасливе майбуття.
Тож милуймося, шануймо, відроджуємо рідні українські традиції, щедро несімо це нашим дітям!